Попереднє рішення Бріджит Брінк про відставку з посади посла США в Україні, яке сталося у квітні, було зумовлено розбіжностями у зовнішній політиці адміністрації Дональда Трампа. Однак, остання зустріч лідерів України та США 28 лютого, що отримала назву «катастрофою», та її наслідки продовжують викликати бурхливі обговорення та питання щодо подальшої підтримки України на міжнародній арені.
Як повідомила колишня посолка у X, вона вважає, що зусилля щодо підтримки демократій та протистояння диктаторству є ключем до сили Америки. Брінк наполягає на негайному припиненні вогню, посиленні санкцій проти Росії та конфіскації російських активів для забезпечення України зброєю. Її аргументи ґрунтуються на переконаності, що лише демонстрація Росії економічних втрат зможе зупинити її агресію.
Особливу увагу привертає перспектива зустрічі лідерів України та США у Вашингтоні. Водночас, експерти та політики висловлюють занепокоєння щодо можливого впливу адміністрації Трампа на підтримку України. Під час нещодавньої зустрічі Трампа та Зеленського у Овальному кабінеті було піднято питання про майбутню роль США у підтримці України, що викликало значні дискусії.
Брінк підкреслює важливість для України залучення європейських партнерів. Її пропозиції щодо посилення санкцій та використання конфіскованих російських активів спрямовані на те, щоб продемонструвати Росії їїніжимість у війні. Проте, на тлі змін у зовнішній політиці США, питання про рівень та механізм підтримки України стають дедалі актуальнішими. Чи зможе адміністрація Трампа продовжувати надавати Україні необхідну підтримку, чи ж зміниться вектор американської політики щодо України – залишається відкритим питанням, яке наразі визначатиме долю країни.
Під час обговорення також згадується «угода про мінерали» та важливість для українського бізнесу відчуття безпеки при інвестиціях, що робить ринок більш стійким та розвиненим.
About the Author
