Зустріч Путіна та Трампа на Алясці стала яскравим прикладом дипломатичного маневру, що підкреслює тривожні тенденції у світовій політиці. Замість будь-яких конструктивних пропозицій щодо врегулювання конфлікту в Україні, обидва лідери викоринули цю зустріч як можливість просунути власні наративи.
Путін, як завжди, наголосив на наративі про “надокучливе українське питання”, яке, на його думку, є перешкодою для нормальних відносин з Вашингтоном. Він намагався створити враження, що, якби у 2022 році президентом був Трамп, то уникнути війни в Україні було б можливо. Він активно критикував Джо Байдена, демонструючи нерозуміння серйозності ситуації.
Зустріч стала своєрідним “спектаклем”, організованим Білим домом, де, наприклад, американські солдати схиляли коліно перед літаком Путіна, створюючи враження марноти та безпорадності. Після зустрічі Путін отримав рукостискання від Трампа, що, на думку видань, було символічним поверненням Росії на арену світової політики.
Замість реальних переговорів про припинення вогню або надання Україні підтримки, лідери обмінялися лише невеликими фразами, наприклад, Путін погодився з тим, що “безпека України також має бути забезпечена”. Існує відчуття, що зустріч була спланована для підтримки російської позиції та замаскування відсутності будь-якого прогресу у вирішенні конфлікту.
Успішність зустрічі, як заявив Трамп, оцінено на “10 балів”, але, ймовірно, це радше спроба заспокоїти громадську думку, ніж реальна оцінка результатів. Відсутність будь-яких конкретних домовленостей підкреслює гостроту геополітичної ситуації та відсутність єдиного фронту у вирішенні кризи в Україні.
About the Author
