Уряд Швеції відреагував на серію протестів, що викликали занепокоєння та загрожують перегляду правил проведення демонстрацій. Мінулого тижня, у Вашингтоні, радикальні пропалестинські демонстранти завдали візиту до будівлі парламенту міністру оборони Карлу-Оскару Боліну, створивши ситуацію, описану посадовцями як ‘загрозливу поведінку’. Цей інцидент став каталізатором для більш широких дебатів урядових кіл.
Після цього протестні акції, які здебільшого були спрямовані на єврейську меншину в містах Гетеборзі та Мальме, змусили прем’єр-міністра Ульфа Крістерссона скликати термінове засідання з лідерами парламентських фракцій, представниками поліції та служб безпеки. Крістерссон підкреслив необхідність перегляду системи регулювання демонстрацій, вказавши на те, що ‘категорично неможливо, щоб усі світові конфлікти розгорталися на шведських вулицях’.
Зростаюча напруженість викликала реакцію з боку політичних сил. Християнські демократи, зокрема лідерка Ебба Буш та депутатка Аліса Теодореску Мове, закликали до запровадження жорстких заходів проти учасників ‘антисоціальної домінуючої поведінки’, включаючи обмеження на відвідування громадських місць. З іншого боку, лідерка опозиції Магдалена Андерссон, хоча й засудила інциденти, наголосила на важливості збереження свободи зібрань та забезпечення безпеки під час демонстрацій.
Ситуація набула міжнародного розголосу, зокрема, після подібних протестів у Мадриді під час велогонки Vuelta a Espana в Іспанії. Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен також висловила критику щодо дії свого іспанського колеги Педро Санчеса, за підтримку яких, на її думку, було завдано удару спортсменам та цивілізованій культурі.
Розробка нової стратегії, що враховує ці та інші виклики, має вирішальне значення для збереження миру та порядку у Швеції та захисту її демократичних цінностей.
About the Author
