Уряд Швеції активно обговорює необхідність перегляду законодавства про протести після серії інцидентів, що виникли внаслідок пропалестинських демонстрацій. Як повідомляє Euractiv, прем’єр-міністр Ульф Крістерссон заявив, що уряд розглядає можливість посилення законів, щоб запобігти подібним ситуаціям у майбутньому.
Початок серії проблем пов’язаний з протестами, які відбулися біля шведського парламенту. Пропалестинські демонстранти оточили міністра цивільної оборони Карла-Оскара Боліна, вимагаючи від нього покинути будівлю, а їх дії були класифіковані посадовцями як загрозливі. Додаткові протести, що охопили міста Гетеборг та Мальме, були спрямовані проти єврейської громади, що викликало критику Крістерссона, який назвав ці дії “абсолютно необґрунтованими”.
Для розв’язання проблеми Крістерссон скликав засідання з лідерами парламентських фракцій, представниками поліції та служб безпеки. Проблему підкреслив і лідер християнських демократів Ебба Буш, закликавши до суворіших заходів щодо учасників антисоціальної поведінки, включаючи обмеження доступу до громадських місць. Опозиційна депутатка Магдалена Андерссон підтримала цю ініціативу, наголошуючи на важливості забезпечення безпеки в громадських місцях, навіть під час демонстрацій.
Ситуація ускладнюється міжнародним контекстом. Як відомо, у відповідь на схожі протести в Іспанії, місцеві політики вступили в суперечку. На тлі цих подій, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен розкритикувала іспанського колегу Педро Санчеса за підтримку пропалестинських протестувальників, які призвели до дострокового припинення велогонки Vuelta a Espana. Фактично, випадок у Швеції стає частиною ширшого обговорення про вплив міжнародних конфліктів та протестних рухів на внутрішню безпеку та політику європейських країн.