Російські повітряні атаки на Україну продовжують набирати інтенсивність, що викликає занепокоєння та аналіз стратегічних мотивів, що лежать в основі цієї агресії. Зростання активності почалося з приходу Дональда Трампа на посаду президента США, а також набуло особливої інтенсивності у липні 2024 року.
**Зростання атак та стратегічний контекст:** За даними The Wall Street Journal (WSJ), прихід Трампа на посаду президента США, попри його попередні заклики до миру, призвів до посилення російських повітряних атак. Російський диктатор Володимир Путін, за даними WSJ, прагне досягти військової перемоги над Україною. Зростання кількості запущених безпілотників, зокрема, досягло майже 6300 у липні, що є значним стримом порівняно з попередні місяці.
**Політичні мотиви та когнітивна війна:** Російські атаки тісно синхронізовані з політичними переговорами між США, Україною та Росією. WSJ та інші джерела вказують на спробу Росії нав’язувати суперечливі сигнали щодо готовності до мирних переговорів, що є частиною ширшої стратегії когнітивної війни, спрямованої на розколюванні міжнародної підтримки України.
**Технологічний розвиток та нові стратегії:** Росія активно нарощує виробництво ударних безпілотників, замість імпортних. У липні 2024 року було запущено значно більше дронів, ніж у попередні місяці, що свідчить про значний прогрес у російській технологічній програмі. Атаки не лише збільшилися за обсягом, але й стали більш спрямованими на ключові інфраструктурні об’єкти, зокрема електромережі та офіси міжнародних організацій.
**Взаємозв’язок з політичними рішеннями:** Після телефонної розмови Трампа та Путіна на початку липня, Росія здійснила масштабну спільну атаку, використовуючи 728 безпілотників та 13 ракет. Зіткнення атак з українською протиповітряною обороною ускладнюється високою кількістю запущених безпілотників.
**Виклики для України:** Україна стикається з серйозними проблемами в зв’язку з зростаючою агресією, зокрема, з урахуванням великої кількості запущених дронів та пошкодження критичної інфраструктури. Незважаючи на зусилля щодо захисту, ситуація залишається складною та вимагає постійного моніторингу та адаптації стратегії.
**Додаткова інформація:** Удари по електромережі знову посилилися влітку, а пік авіанальотів припав на липень 2024 року, коли були знищені об’єкти, такі як Кабінет Міністрів України, та завдано значної шкоди міжнародним організаціям.
About the Author
