Зустріч президента США Дональда Трампа з главою РФ Володимиром Путіним в Анкориджі, штат Аляска, 15 серпня, стала потужним сигналом для Кремля та підкреслила зміцнення позицій російського диктатора в умовах триваючої війни в Україні та його подальшого утримання при владі. Про це пише Foreign Affairs.
Автори статті наголошують, що саміт в Анкориджі не лише не ослабив, а навпаки, зміцнив ініціативи Путіна. Російська соціологічна компанія “Левада” показала, що 79% росіян вважають цей саміт успіхом для диктатора, а 51% більш оптимістично налаштовані щодо покращення відносин із США.
Після саміту російським ЗМІ не потрібно було приховувати позитивні ефекти. Вони транслювали реальні події та коментарі, що підкреслювало дипломатичний тріумф Путіна. Підтримка з боку Трампа, здавалося, лише посилила цю тенденцію. Путін ще раз використав зустріч, щоб поширювати свої наративи про “законні побоювання” Росії, прагнення до “справедливого балансу безпеки” та необхідність “усунути всі першопричини” війни в Україні.
Трамп, в свою чергу, не поставив під сумнів ці твердження. Його дії та слова підкріплювали уявлення Москви про право на вплив на територіальну цілість України та про засудження західних гарантій безпеки.
Путін повернувся до Росії, продемонструвавши своєму народу, що він має рацію і що він обов’язково переможе. Для нього саміт не був про досягнення миру в Україні – його мета завжди полягала в підкоренні міжнародної системи своїй волі та збереженні монополії на владу в країні. З моменту першого вторгнення в Україну в 2014 році, Путін тримав довгу гру, вважаючи, що час на його боці. Саміт на Алясці дав йому ще більше часу та додатково зміцнив його позиції для досягнення військової перемоги.
Британське видання The Times пише, що російський диктатор Путін розпочав новий етап війни проти України після повернення з Китаю. Автори зазначають, що Кремль не намагається вдавати, що зацікавлений у мирній угоді, на відміну від перших місяців президентства Трампа. Гідеон Рахман у своєму матеріалі підкреслив, що Трамп неодноразово демонстрував небажання брати на себе зобов’язань щодо захисту України. Європі потрібен “план Б”.
Ці висновки свідчать про критичну роль міжнародної реакції та необхідність розробки ефективних стратегій для протидії агресії з боку Росії.
About the Author
