10 вересня Польща стала свідком унікальної події – атаки російських ударних дронів, що призвела до пошкодження приватного будинку в селі Вирики-Воля Люблінського воєводства. Однак, за обставинами, це не був звичайний обстріл, а радше таємнича драма, в центрі якої – ракета, випущена з польського F-16, яка намагалася збити дрон.
Спочатку, подія трактувалася як результат атаки безпілотників. Прокуратура Любліна, з посиланням на експертну перевірку, стверджувала, що 17 знайдених російських дронів були ‘приманками’, що не завдали жодної шкоди, за винятком одного випадку. Пошкодження було нанесено даху та стелі будинку, де встигла опинитися власниця, яка встигла вчасно вийти.
Однак, розслідування виявило набагато більш шокуючу правду. Джерела в органах державної безпеки повідомили, що ракета, випущена з польського F-16, не вибухнула через спрацювання запобіжника, а впала безпосередньо на будинок. Ракета довжиною близько трьох метрів і вагою понад 150 кг стала свідченням безпосередньої участі польських сил ППО у вирішенні цього конфлікту.
За інформацією від аналітика Мацея Коровая, Польща вперше збивала російські дрони за допомогою власної зброї. Це сталося завдяки тому, що ракета не вибухнула, а впала на будинок. За даними експертів, причиною цього стало не пошкодження ракети, а спрацювання запобіжника, що могло бути викликано пошкодженням пристрою під час польоту.
Спроби уряду Польщі офіційно пояснити подію були сповненими ухилів та невизначеності. Прокуратура відмовлялася коментувати, що саме впало на будинок, а воєвода Любліна Кшиштоф Коморський ухилявся від прямої відповіді, посилаючись на необхідність координувати операцію та забезпечити докази. Начальник управління комунікацій командування Повітряних сил Юрій Ігнат наголошував, що Польща готова навчити Європу збивати дрони. Він підкреслив, що це справа поляків, якими ракетами вони збивали дрони. Разом із тим, уряд наголошував на мінімальності збитків та відсутності постраждалих, вважаючи це ‘100-відсотковим успіхом’, як би це оцінювали в Україні.
Подію розглядають як важливий випадок, що демонструє складність ситуації та необхідність доступу до повної та прозорої інформації про події на кордоні.