Напередодні шостого вересня, коли Польща стикнулася з безпрецедентною атакою російських безпілотних літальних апаратів, у міжнародному співтоваристві відчутне наростання тривоги та переоцінка загрозного сценарію. Як заявив речник президента Польщі Рафал Лешкевич, події 1 вересня, безсумнівно, змінять хід історії, закріпившись в підручниках як акт агресії Російської Федерації проти однієї з країн НАТО.
Атака, що склала з собою перший в історії Організації Північноатлантичного договору випадок прямої атаки на територію країни НАТО, продемонструвала нову ступінь загрози, незважаючи на попередні спроби Росії уникнути прямого конфронтації. Безпілотники, порушивши повітряний простір Польщі, завдали удару по житловій зоні, зруйнувавши будинок та залишивши одну сім’ю без даху над головою. Особлива увага прикута до того, що голландські пілоти змогли збити значну кількість апаратів, що свідчить про ефективність систем ППО, але не змішує побоювання щодо можливості подальших, більш масштабних атак.
Поляки наголошують, що цей інцидент є не лише локальною провокацією, але й сигналом для Кремля про готовність Заходу захищати східний фланг НАТО. Розвідка та аналітики вже проводять глибокий аналіз мотивів та можливих цілей атаки, а також оцінюють наслідки для стратегічної безпеки регіону.
Оцінки щодо ролі та цілей російської сторони різняться. Дехто вважає, що атака є спробою дестабілізації ситуації та послаблення єдності НАТО, інші – тестом на реакцію альянсу перед подальшим розширенням конфронтації. В будь-якому разі, ця подія підкреслила необхідність посилення стримуючих заходів та координації дій у рамках НАТО.
На фоні цієї атаки, глава МЗС Польщі Радослав Сікорський висловлює надію, що відповідь альянсу зупинить Путіна від подальшої ескалації, хоча й не виключає можливості подальшого загострення ситуації.
About the Author
