Повернення контролю над Запорізькою АЕС є вирішальним фактором для відновлення України та відновлення миру, як це підкреслюється в аналізі The New York Times. АЕС забезпечує чверть усієї довоєнної генерації електроенергії, а її повернення має ключове значення для енергетичної незалежності країни.
Росія та Україна обидві прагнуть відновити роботу станції, вважаючи її життєво важливим енергетичним активом. США також виявляють інтерес, розглядаючи АЕС як можливість просувати свої економічні інтереси у мирній угоді. Проте, Київ категорично відхиляє ідею спільного управління станцією з Росією.
Наразі станція виправдовує занепокоєння через потенційну загрозу ядерної аварії, пов’язану з часовими перервами в електропостачанні та використанням аварійних дизельних генераторів. Це створює ризик розплавлення ядерного палива, особливо в умовах нестачі води для охолодження.
Існують різні пропозиції щодо управління АЕС після війни. Спочатку пропонувався моніторинг Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), але Київ віддав перевагу варіанту спільного підприємства з Вашингтоном, де Україна отримує 50% виробленої електроенергії. Москва ж наполягає на повному контролі над станцією.
Повернення контролю над АЕС є для України не лише скасуванням незаконного захоплення, а й необхідним кроком до побудови енергетичної незалежності. Експерти вказують на її значну потужність, яка, після війни, буде критично важливою для відновлення країни.
About the Author
