Чи зможе Європейський Союз переосмислити свою позицію щодо використання заморожених російських активів, щоб надати значну підтримку Україні? Спочатку скептицизм був дуже сильним, але останні події демонструють зміщення в позиціях багатьох європейських країн.
Нещодавні заяви міністра закордонних справ Литви Кястутіса Будріса підкреслили, що, незважаючи на величезний тиск та загрозу масштабного вторгнення Росії, багато європейських країн залишаються осторожніми щодо використання замороженого російського капіталу. Будріс визнав, що Копенгаген висловлював занепокоєння щодо потенційних юридичних та економічних ризиків, пов’язаних із цим рішенням.
Однак, в останні тижні і місяці ситуація почала змінюватися. Великій Британії вдалося надати Україні понад 1,3 мільярда доларів військової допомоги, використовуючи доходи від заморожених російських активів. Цей крок продемонстрував, що риторика підтримки використання заморожених активів стає більш реалістичною.
Крім того, ініціативи окремих країн, таких як Литва, не залишаються без уваги. Запропоновані механізми використання цих активів, включаючи позику для України або перерахування до спеціального фонду, які керує ЄС, створюють основу для більш активної дискусії. Важливо, що використання цих коштів може бути виправданим як контрзахід, спрямований на припинення агресії або виплату репарацій. Чи стане цей процес каталізатором для більш широкого згоди в ЄС, чи буде подальший ризик – лише час покаже.
About the Author
