Нещодавні події, пов’язані з заходами протиповітряної оборони Литви та Польщі, викликають все більшу стурбованість щодо можливої приховування інформації у західних столицях. Колишній спікер парламенту Литви Саулюс Скверняліс заявив, що Комітет із нацбезпеки та оборони країни найближчим часом з’ясовуватиме, чи не порушували повітряний простір Литви безпілотники, особливо в контексті подій, що розгорталися в Польщі.
Такі дії, як повідомило німецьке видання Bild, сталися 10 вересня, коли два невпізнані літальні об’єкти залетіли в повітряний простір Литви. Лише пізніше армія країни спростувала цю інформацію, стверджуючи, що не може її підтвердити.
Скверняліс стверджує, що заперечення та обмежена інформація – це результат тиску з боку Міністерства оборони, який здійснюється за вказівкою міністерки оборони Довіле Шакалієне. Він заявляє, що це стало «публічним секретом», підкреслюючи, що військовим наказують дозувати інформацію, щоб не завдати шкоди іміджу міністерки.
«Армія спростувала інформацію, але ми знаємо, що армія заперечує або мовчить тільки з волі або за вказівкою міністерки Шакалієне. Це вже стало публічним секретом – те, що відбувається в Міноборони», – сказав Скверняліс.
За даними, фрагменти російських дронів були знайдені в 17 населених пунктах на території п’яти воєводств Польщі, найбільше – 10 – у Люблінському воєводстві. У ніч на 10 вересня російські безпілотники щонайменше 19 разів порушили повітряний простір Польщі, що спричинило серйозні занепокоєння щодо безпеки. У відповідь Північноатлантичний Альянс вирішив розпочати операцію під назвою «Східний вартовий» для зміцнення свого східного флангу.
Недовіра до офіційних версій, що випливає з цієї ситуації, посилює сумніви щодо повноти та об’єктивності інформації, що надається західними урядами, та підкреслює потенційні ризики, пов’язані з нерозкритими подіями на кордоні.
About the Author
