Суперечка навколо смерті Йосипа Шебештеня на Закарпатті набирає обертів, перетворившись на черговий інструмент політичного тиску на адресу України. Обвинувачення, що висувається з боку Угорщини та підтримується деякими політичними силами, стверджує про системне використання примусового призову з жорстокими побоями та смертними випадками в Україні.
Останнім часом міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто, цитуючи інформацію з угорської провладної газети Magyar Nemzet, заявив, що Державне бюро розслідувань України не розпочне розслідування смерті Шебештеня, стверджуючи, що українські органи влади фактично визнали існування практики примусового призову з жорстокими наслідками, яка схвалена та здійснюється за наказом держави.
Сійярто також критикує Євросоюз за відсутність засудження цієї ситуації, вважаючи, що ця відсутність засудження свідчить про толерантність до дій України. У відповідь на дії Угорщини, Будапешт оголосив санкції проти низки українських військових чиновників, зокрема, начальнику управління персоналу штабу командування Сухопутних військ ЗСУ, командувача військ Оперативного командування «Захід» та директора Департаменту мобілізації Міністерства оборони України.
Водночас, українська сторона запевняє, що смерть Шебештеня сталася через тромбоемболію легеневої артерії, а не через насильство з боку військових. Судово-медичні експерти підтверджують цю версію. Проте, аргументи Угорщини та їхня подача інформації продовжують підживлювати політичний конфлікт та створювати загрозу для України в ЄС, вимагаючи засудження дій українських військових та введення санкцій.
Ситуація демонструє не тільки суперечку між Україною та Угорщиною, але й здатність використання політичних інструментів для підриву національної єдності та створення додаткового тиску на Україну в умовах російської агресії.