Спроби досягти миру шляхом територіальних поступок щодо України – це не шлях до стабільності, а, скоріше, пастка, яка може призвести до ще більшої агресії з боку Росії. Так вважає високоповажна представниця ЄС з питань зовнішньої безпекової політики Кая Каллас, наголошуючи на класичній тактиці Кремля – від початкових вимог до ультиматумів і, зрештою, мобілізації міжнародного тиску на користь Росії.
Каллас зазначає, що російська стратегія переговорів передбачає три етапи: спочатку Кремль висуває нереалістичні вимоги, потім висуває ультиматуми, погрожуючи силою, а на завершення, західні партнери пропонують Росії компроміс, який дозволяє їй отримати більше, ніж вона коли-небудь мріяла. Вона акцентує увагу на тому, що російська сторона досі не демонструє жодних реальних готовностей до компромісу.
Дипломатка застерігає, що дискусія про можливі територіальні поступки дозволяє Росії презентувати навіть найнеприйнятніші вимоги як компроміс, особливо якщо вони стосуються вже захоплених територій. Каллас вважає, що будь-яка згода на такі умови лише підкріпить агресивну політику Кремля та відкриє шлях до подальших територіальних претензій.
Свідченням цього може бути аналогія з «Мюнхенською мовою» 1938 року, коли спроби умиротворення нацистської Німеччини лише посилили агресію та призвели до Другої світової війни. Відповідальний підхід полягає в тому, щоб не допустити повторення помилок минулого та не погоджуватися на будь-які умови, які б сприяли посиленню позицій Росії. Основна мета – не допустити вигоди Путіна від війни та агресії, а не забезпечити йому можливість для подальшого розширення впливу.
About the Author
