Конституційний суд Німеччини останнім часом розширив коло застосування шпигунського програмного забезпечення (вірусів-троянів) правоохоронними органами, але встановив суворі обмеження щодо його використання. Згідно з рішенням, яке нещодавно було опубліковано, використання таких програм дозволено лише у випадках, коли йдеться про особливо тяжкі злочини, за скоєння яких передбачено покарання у вигляді тривалого ув’язнення.
Це рішення стало відповіддю на тривалу судову боротьбу, в якій правозахисні організації стверджували, що положення законодавства, яке дозволяло поліції заражати комп’ютери та смартфони підозрюваних шпигунським ПЗ, є надмірно широким. Судді у Карлсруе визнали, що використання такого програмного забезпечення для розслідування «простіших» злочинів є неприйнятним. Водночас, суд наголосив, що для розслідування особливо серйозних злочинів, таких як змови, що загрожують державному порядку, використання шпигунського ПЗ допустиме.
За останні роки було кілька випадків, коли правоохоронні органи Німеччини висловлювали інтерес до застосуванням шпигунського програмного забезпечення. Проте, через складність реалізації та значні ризики, пов’язані з неналежним використанням, використання таких програм раніше залишалося обмеженим. Нещодавно, у Німеччині було затримано трьох підозрюваних членів групи «рейхсбюргерів», яких звинувачують у змові з метою насильницького повалення уряду. Цей випадок, на думку експертів, підкреслює важливість ретельного контролю та регулювання використання шпигунського програмного забезпечення з боку правоохоронних органів. Існування таких інструментів створює серйозні ризики для приватного життя та свободи особи, і тому, важливо забезпечити максимальну прозорість та підзвітність у їх використанні.
About the Author
