Нещодавні затримання двох 17-річних українців у Вроцлаві, Польща, викликали значний резонанс і підкреслили складність міждержавної пам’яті та інтерпретації історичних подій. Поліція Вроцлава повідомила про затримання двох молодиків, які, як стверджується, малювали червоно-чорні прапори та залишали на будівлях і меморіальних місцях, пов’язаних з жертвами Волинської трагедії, символічні висловлювання та гасла.
Затримання було здійснено за результатами координації співробітників кримінального відділу міського управління поліції Вроцлава, Агентства внутрішньої безпеки та Центрального бюро боротьби з кіберзлочинністю. Згідно з отриманою інформацією, молодики розміщували на фасадах будівель та пам’ятниках прапори, пов’язані з діяльністю Степана Бандери, а також висловлювання, які, як стверджується, прославляють нацистську ідеологію. Розслідування перебуває під контролем Національної прокуратури.
Інший контекст цієї ситуації – затримання молодих українців агентами Агентства внутрішньої безпеки. Прем’єр Дональд Туск заявляв про диверсійну діяльність, яку, можливо, планували завербувати російські спецслужби. Ці події підкреслюють напруженість у відносинах між Україною та Польщею щодо інтерпретації історичного досвіду та використання пам’яті як інструменту політичного впливу.
Ситуація з концертом білоруського репера Макса Коржа у Варшаві, де було затримано людей з прапорами, також стала підставою для закликів до заборони «бандерівських» символів у Польщі. Президент Кароль Навроцький ініціював обговорення цієї проблеми в парламенті та планує обговорити її з президентом Зеленським. Цей інцидент акцентує увагу на розбіжностях у поглядах на історичну спадщину та на те, як її необхідно враховувати у сучасних політичних відносинах.
About the Author
