Конституційний суд Німеччини постановив, що використання вірусів-троянів для слідчих дій допустиме лише у випадках, пов’язаних із особливо тяжкими злочинами. Це рішення, як повідомляє Spiegel, підкреслює важливість балансу між забезпеченням безпеки громадян та захистом фундаментальних прав людини.
Федеральний конституційний суд у Карлсруе визнав, що стеження за особами через їхні телекомунікаційні ресурси зі слідчою метою є надмірним втручанням, крім ситуацій, коли йдеться про злочини, за скоєння яких передбачено покарання у вигляді 10 років або більше ув’язнення.
Ініціатива щодо використання програмного забезпечення для шпигунства була включена до кримінального законодавства Німеччини ще у 2017 році. Однак, правозахисні організації оскаржували ці положення, вважаючи їх занадто широкими. Судді, після розгляду скарг, не дійшли висновку про незаконність закону щодо повноважень поліції, оскільки він чітко обмежує використання агресивного шпигунського ПЗ, дозволяючи його застосування лише для розслідування злочинів найвищої тяжкості.
Водночас, судді зауважили, що у кодексі про кримінальні процедури можливість застосування такого програмного забезпечення визначена надмірно широко, і що масштабний нагляд не повинен застосовуватися у випадках, коли йдеться про «простіші» злочини. У практиці німецькі правоохоронці рідко використовують шпигунське ПЗ через технічну складність процесу.
Нещодавні події також окреслюють актуальність цієї теми. 7 серпня стало відомо про затримання у Німеччині трьох підозрюваних членів групи «рейхсбюргерів», яких звинувачують у змові з метою насильницького повалення уряду. Найвідомішим обвинуваченим у цій справі є Генріх XIII князь Ройс – нащадок німецького дворянського роду, який, як стверджують правоохоронні органи, намагався захопити владу.
About the Author
