Війна в Україні зазнала значної трансформації завдяки масовому використанню безпілотних літальних апаратів (дронів). Суцільні лінії окопів поступово зникають, замінюючись ‘сірою зоною’ – територією шириною до 20 кілометрів, де домінують дрони, пошук особового складу та руйнування логістики. Війна дронів проти дронів стала реальністю, де безпілотники використовують засідки, перехоплюють ворожу логістику та ускладнюють утримання позицій.
‘Сіра зона’ – це територія між позиціями, де російські групи ховаються та чекають на можливість атаки. Погодні умови, зокрема туман і дощ, надають ворогу вікна для проривів. Логістика на межі колапсу: більшість солдатів гинуть під час ротації, а машини не під’їжджають ближче ніж на 5-6 км. Командири змушені залишати підрозділи на нулі тижнями, що негативно впливає на моральний дух піхотинців.
Складні умови евакуації поранених: медичні пункти відсувають далі, евакуація затягується – іноді на дні або тижні. Бойові медики використовують телемедицину, навчаючи бійців накладати джгути по відео з Mavic. Поранені часто повзуть кілька кілометрів до точки евакуації, оскільки ворожі дрони чатують навіть на броньовані машини. Росія системно розширює ‘зону смерті’, зрівнюючи укриття точковими ударами. Оператори дронів зараз самі під прицілом.
Обидві сторони активно модернізують свої дрони, зокрема росіяни почали встановлювати на “Шахеди” камери заднього огляду, які керуються за допомогою оптоволокна. Це призвело до того, що дрони великої дальності, захищені від перешкод, використовуються для загроз логістиці України. Новий формат бойових дій розробляється на ходу, що сприяє повільному стисненню позицій.
About the Author
