Володимир Миколаєнко, колишній мер Херсона, який провів майже чотири роки в російському полоні, розповів про свої відчуття після повернення до України. Його розповідь – це не просто звіт про фізичні страждання, а й глибоке роздум про те, що насправді означає свобода.
“Я поки що не можу усвідомити, що дійсно на волі”, – зізнається Миколаєнко в інтерв’ю Бі-бі-сі. Його розповідь починається з переживань за молодих полонених, які зазнали серйозних психологічних травм. Він розповідає про тісний транзитний камери, де до нього звернули увагу на молодого військовослужбовця, що переживав серйозні проблеми з психікою. ‘Якби в мене був вибір, я б сказав: “Заберіть Дмитра і цього хлопця. У нього є шанс відновитися…”’ – з жалем говорить Миколаєнко, підкреслюючи необхідність підтримки та реабілітації для таких випадків.
Він розповідає про трагічну долю одного з співкамерників, який помер під час транспортування для обміну, та про сумніви щодо долі молодих людей, які були в полоні. ‘Вони їх убивають і фізично, і морально’. Володимир наголошує, що справжня свобода – це не просто можливість купити продукти, а можливість будувати майбутнє.
Миколаєнко згадує про свою прихильність до українських цінностей, про ситуацію, коли російський пропагандист запитав його про Романа Шухевича, та про відмову від обміну на користь тяжкохворого полоненого у травні 2025 року. Його історія – це символ стійкості та незламності українського духу, нагадування про те, що свобода – це не просто право, а відповідальність.
About the Author
