Підготовка України до членства в Європейському Союзі включає в себе детальний аналіз механізмів фінансового співробітництва з Брюсселем. Голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа розповіла про те, як Україна планує визначати свій внесок у бюджет ЄС після вступу до організації.
Наразі Україна планує стати ‘нето-отримувачем’ – тобто отримувати більше грошей з бюджету ЄС, ніж вносити до нього. Це пов’язано з умовою про структуру внесків, яка включатиме різні компоненти.
**Основні компоненти майбутнього внеску:**
* **Митні платежі:** Це складова частина, яка буде внесена в бюджет ЄС.
* **ПДВ (0,3%):** Подібно до українського ПДВ, але з обмеженням – не більше половини валового національного доходу.
* **Грошовий внесок:** Розраховується пропорційно до валового національного доходу.
* **Збір на неперероблену пластикову упаковку:** 0,8 євро за 1 кг сміття.
**Перехідні періоди та особливості:**
Через поточну ситуацію, а саме витрати на оборону та відбудову, Україна просить про перехідний період. Особлива увага приділяється збору на неперероблену пластикову упаковку, оскільки наразі відсутнє необхідне законодавство та інфраструктура для обліку та утилізації відходів. Це потребує окремого обговорення та, ймовірно, коригування.
**Скринінг 33 Розділ:**
Для забезпечення прозорості та відповідності українського законодавства європейським стандартам, проводиться скринінг за 33 Розділом. Цей процес має на меті детально розглянути, як Україна розраховує валовий національний дохід, методи збору ПДВ та митних платежів, а також оцінити ефективність цих процедур.
Скринінг за останнім кластером (сільське господарство) є важливим етапом, що демонструє прихильність України до прозорості та відповідальності у процесі інтеграції в ЄС. Угорщина продовжує виступати проти вступу України, заявляючи про потенційні негативні наслідки для угорських фермерів та продовольчої безпеки.