Український уряд наголошує на необхідності більш активного тиску на країни, які продовжують імпортувати нафту з Росії, а також на ті структури, що забезпечують цей імпорт. Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга на панельній дискусії, що відбулася у рамках щорічної зустрічі Yalta European Strategy у Києві.
Сибіга висловив переконання, що потрібно посилити санкційний тиск на країни, які купують російську нафту, називаючи це “вторинними санкціями” та тарифами. Він підкреслив, що цей тиск має бути спрямований на ті держави, що отримують “криваві кошти” від імпорту російського палива, яке, як він наголошує, є основним джерелом фінансування російської військової машини.
Ключовими напрямками тиску, за словами Сибіги, є контроль за “тіньовим флотом”, що транспортує нафту через Балтійське море, а також санкціонування російських портів, з яких здійснюється імпорт нафти, а також капітані та екіпажі танкерів. Він також наголосив на необхідності посилення контролю над фінансовою системою, зокрема, санкціонування Центрального банку РФ та використання заморожених активів для компенсації завданої шкоди.
Особливу увагу приділяється синхронізації зусиль різних країн. Сибіга згадав про успішний досвід країн G7 у посиленні тиску на Росію та висловив сподівання на продовження цього процесу. Він також підкреслив необхідність активізації роботи з замороженими активами РФ.
“Санкційні пакети були синхронні: Європа, Японія, Велика Британія, Канада, Нова Зеландія, Австралія і США”, – зазначив міністр, підкреслюючи важливість скоординованих дій для досягнення максимального ефекту.