Україна пропонує створити міжнародну платформу для оновлення та посилення міжнародного гуманітарного права, щоб своєчасно реагувати на сучасні виклики, заповнювати правові прогалини та запроваджувати превентивні заходи у разі їх порушення. Ініціатива стала відповіддю на накопичені досвідченіння та необхідність адаптації існуючих норм до нових реалій конфліктів.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга на конференції «Міжнародне гуманітарне право у вимірі викликів сучасності» підкреслив, що міжнародна спільнота повинна повернутися до неухильного дотримання принципів міжнародного гуманітарного права. Він наголосив на важливості впровадження автоматичних санкційних заходів у випадку його порушення, а також розгляду превентивних заходів для запобігання подальшим стражданням.
Платформа, яку ініціює Україна, має об’єднати держави, міжнародні організації, експертне середовище та громадянське суспільство. Її ключові завдання включають виявлення прогалин у чинному міжнародному гуманітарному праві, розробку нових положень, що враховують неврегульовані питання, і сприяння імплементації доповнень до міжнародного гуманітарного права.
Сибіга зазначив, що Україна готова виступити координатором цієї платформи, адже вважає, що міжнародне гуманітарне право є гарантією збереження людяності у світі. Він підкреслив, що «Женевські конвенції запізнилися на одну війну» і лише Україна та міжнародна спільнота можуть зробити так, щоб вони упередило наступну війну, зокрема через заповнення існуючих прогалин.
Окрім ініціативи створення платформи, Україна продовжує працювати над механізмами компенсацій постраждалим від агресії РФ. Запуск компенсаційної комісії, що опікуватиме виплатами, заплановано на 2025 рік. Цей орган є складовою елементу, створеного Радою Європи, і буде розглядати заявки з Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією Росії, та присуджувати виплати. Засновником реєстру є Угода про Реєстр збитків, ухвалена на саміті Ради Європи в Ісландії у травні 2023 року, а виконавчим директором призначено Маркіяна Ключковського.