Україна пропонує створити міжнародну платформу для оновлення та посилення міжнародного гуманітарного права, щоб своєчасно реагувати на сучасні виклики, заповнювати правові прогалини та запроваджувати превентивні санкції за його порушення. Ініціатива, озвучена міністром закордонних справ Андрієм Сибігою на конференції “Міжнародне гуманітарне право у вимірі викликів сучасності”, спрямована на створення механізму, який би передбачав більш ефективну реакцію на порушення міжнародних норм у воєнний час.
Платформа, що має об’єднати держави, міжнародні організації, експертне середовище та громадянське суспільство, розглядає ряд ключових питань: виявлення та заповнення прогалин у чинному міжнародному гуманітарному праві, розробка нових положень щодо неврегульованих питань, а також сприяння імплементації доповнень до існуючих норм. Особлива увага приділяється можливості запровадження превентивних заходів, спрямованих на запобігання подальшим порушенням.
Ідея ініціюється в контексті поточної російсько-української війни, яка показала необхідність більш ефективного застосування міжнародного гуманітарного права. Як зазначає Сибіга, “Міжнародне гуманітарне право – це гарантія збереження людяності у світі. Женевські конвенції запізнилися на одну війну. У наших з вами силах зробити так, щоб міжнародне гуманітарне право упередило наступну війну, зокрема, через заповнення наявних прогалин.”
Крім того, українська сторона наголошує на створенні компенсаційної комісії, що опікуватиметься виплатами постраждалим від агресії РФ в рамках механізму Ради Європи. Цей механізм, який має бути готовим до запуску з 2025 року, є ще одним важливим кроком у захисті прав і свобод українців, які постраждали від військових злочинів. Запуск Реєстру збитків, що базується в Гаазі та очолюється Маркіяном Ключковським, відкриває шлях до офіційного фіксування та компенсації збитків.
Реалізація цих ініціатив, на думку української сторони, є не лише моральним обов’язком, але й необхідним кроком для забезпечення миру та безпеки у світі.
About the Author
