Інцидент із російськими безпілотниками, які в ніч з 19 на 20 листопада порушили повітряний простір Польщі, став каталізатором серії дипломатичних та політичних реакцій. Особливо гострою залишається відповідь прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який традиційно займає незалежну позицію у відносинах з Близьким Сходом та НАТО.
Орбан відразу ж засудив інцидент, назвавши його неприйнятним, але водночас підкреслив, що Польща – це їхні давні союзники, й акцентував увагу на потенційній загрозі війни, незважаючи на спроби пояснити інцидент «помилковим» вторгненням. Він також закликав міжнародну спільноту чітко відреагувати на порушення суверенітету Польщі, демонструючи готовність захищати інтереси Угорщини.
Критики зазначають, що реакція Орбана, на відміну від позиції інших країн НАТО, може ускладнити координацію дій та ускладнити процес розслідування та пошуку відповідальних. Особливо дивергентною є його акцент на підтримці Польщі та заклики до захисту інтересів Угорщини, які в контексті загальної єдності НАТО здаються нелогічними.
Подальший розвиток ситуації буде залежати від того, як інші країни НАТО оцінять позицію Орбана, а також від результатів розслідування інциденту та встановлення відповідальних за нього. Ключовим питанням залишається, чи зможуть країни НАТО та Угорщина знайти спільну мову та не допустити ескалації напруги в регіоні.
У наступні дні очікується, що буде розгортатися дискусія щодо можливого введення санкцій проти Росії, а також щодо потреби в посиленні оборонних можливостей країн НАТО, зокрема, в умовах, коли ситуація залишається надзвичайно невизначеною.
About the Author
