Європейський Союз відчуває зростаючі побоювання щодо потенційного використання Туреччини як «ворота» для прихованого імпорту російського газу після оголошеного плану повної заборони на російські енергоресурси. У матеріалі Politico розглядається те, що нерішуча позиція Анкари щодо підтримки плану ЄС з відмови від російського газу до кінця 2027 року створює серйозну загрозу тіньового імпорту до Європи через турецьку територію.
Географічне положення Туреччини як ключової транзитної країни для імпорту енергоресурсів робить її особливо вразливою. У відповідь на це Єврокомісія посилює моніторинг потоків газу та шукає інформацію від транзитних країн, таких як Туреччина, для забезпечення прозорості та запобігання нелегальним операціям.
Міністерство закордонних справ Туреччини заявляє, що санкційні заходи ЄС – це відповідальність ЄС, але наголошує на ризику, який «односторонні» санкції створюють для економік і енергетичної безпеки. Однак, це не зменшує побоювань, що Туреччина може стати центральним хабом для імпорту російського газу до ЄС, особливо враховуючи зростаючу роль країни як транзитної точки.
Фінський євродепутат від «Зелених» Вілле Нііністьо застерігає, що «стриманість» Туреччини у виконанні європейських моніторингових положень може створити серйозні проблеми для ефективного контролю над потоками газу. Відсутність повноцінної співпраці у питанні прозорості та моніторингу може позбавити країни ЄС необхідної інформації для визначення походження газу, що надходить з Туреччини.
Враховуючи, що Єврокомісія розробила дорожню карту повного припинення імпорту російського газу до кінця 2027 року, а також мінімізації імпорту російської нафти, питання прозорості та контролю над транзитом газу набуває надзвичайної важливості. Угорщина та Словаччина виступають проти цього плану, що ще більше ускладнює ситуацію. Загалом, майбутнє енергетичного сектору ЄС залежить від здатності до ефективного контролю та прозорості у потоках газу, зокрема й через Туреччину.
About the Author
