Європейські експерти та чиновники висловлюють серйозні побоювання щодо можливості Туреччини стати каналом для прихованого імпорту російського газу до Європейського Союзу після 2027 року, коли планується повне припинення імпорту російського газу.
Недавні повідомлення Politico підкреслюють, що небажання Туреччини повністю підтримувати план ЄС, який передбачає відмову від російських енергоресурсів до кінця 2027 року, створює ризики тіньового імпорту газу через цю країну.
Туреччина, завдяки своєму географічному положенню, вже є ключовою транзитною країною для імпорту енергоресурсів до ЄС. Брюссель намагається посилити моніторинг того, звідки і як саме газ потрапляє до Європи, щоб запобігти нелегальному імпорту.
Міністерство закордонних справ Туреччини заявляє, що санкції ЄС – це справа ЄС, але наголошує, що «односторонні санкції створюють ризики для економік і посилюють занепокоєння у сфері енергетики». Туреччина пообіцяла застосовувати лише санкції, схвалені Радбезом ООН.
Фінський євродепутат від «Зелених» Вілле Нііністьо застерігає, що «стриманість Туреччини з дотриманням європейських моніторингових положень може створити виклики для ефективного застосування запропонованого закону», особливо враховуючи зростаючу роль Туреччини як транзитної країни та потенційного «хабу» для російського газу.
Для ефективного моніторингу та забезпечення прозорості ЄС потребує повної співпраці з Туреччиною. У разі недотримання цієї вимоги, країни ЄС не зможуть точно визначити походження газу, що надходить через турецьку територію.
Ця ситуація набуває особливого значення напередодні презентації Єврокомісією дорожньої карти припинення імпорту російського газу та мінімізації імпорту російської нафти. Опозиція цьому плану висловлюють Угорщина та Словаччина. Також і Франція та Бельгія, два найбільших покупці російського скрапленого природного газу (СПГ), мають певні застереження.
About the Author
