Останні розмови щодо майбутнього енергетичного співробітництва між Європейським Союзом та Туреччиною викликають побоювання щодо можливого обходу санкцій, запроваджених ЄС щодо російського газу. Як повідомляють джерела, Брюссель стурбований тим, що Туреччина, завдяки своєму географічному положенню як транзитної країни, може стати шляхом для прихованого імпорту російського газу до Європи, незважаючи на плани ЄС щодо повного припинення імпорту газу та нафти до кінця 2027 року.
Європейська комісія прагне посилити моніторинг походження газу, який потрапляє до ЄС, особливо через Туреччину. Однак, невизначеність щодо позиції Туреччини та її готовності до співпраці у сфері моніторингу породжують занепокоєння. Офіційні представники Туреччини заявляють, що санкції ЄС – це справа європейської сторони, і Туреччина застосовуватиме лише санкції, схвалені Радбезом ООН.
Фінський євродепутат Вілле Нііністьо застерігає, що «стриманість Туреччини з дотриманням європейських моніторингових положень може створити виклики для ефективного застосування запропонованого закону». Відсутність повної прозорості у питанні моніторингу газу, який заходить через Туреччину, може ускладнити ЄС у визначенні походження цього газу та забезпечити дотримання санкцій.
З огляду на протидію Угорщини та Словаччини планам ЄС щодо припинення імпорту російських енергоресурсів, ситуація стає дедалі складнішою. Брюссель намагається мінімізувати ризики, пов’язані з можливим обходом санкцій через Туреччину, але потребує прозорості та співпраці з її партнером.
About the Author
