Міністр охорони здоров’я Ірландії Адоніс Георгіадіс нещодавно повідомив про подання кримінальної скарги після отримання погроз смерті та образ в соціальних мережах. Зі слів міністра, його прокинули від серії повідомлень, що містили зображення недавніх протестів проти міністра фінансів, а також ідентифікованого користувача – Христа Сідіропулоса. Дописи Сідіропулоса, як стверджує Георгіадіс, вийшли за межі допустимого.
Затриманий користувач, згідно з повідомленнями, перебуває під вартою і незабаром предстане перед прокурором. Міністр підкреслив, що його дії спрямовані не на покарання, а на запобігання насильству та токсичності в суспільстві, та застеріг, що погрози на його адресу або його родині будуть юридично відповідати.
Ситуація з Георгіадісом не є унікальною. У Ірландії розслідують серію анонімних погроз щодо віцепрем’єр-міністра Саймона Гарріса, а в Польщі колишнього міністра охорони здоров’я побили через його політику під час пандемії COVID-19. Ці випадки підкреслюють загострювання проблеми цифрової агресії та її вплив на політиків та громадських діячів.
Питання свободи слова та її межі залишається надзвичайно складним. З одного боку, право на висловлювання є фундаментальним, але з іншого – воно не повинно обмежуватися лише словами. У випадку погроз та насильства, необхідно знайти баланс між захистом свободи слова та забезпеченням безпеки та захисту тих, хто її використовує. Успішне вирішення цього питання потребує чіткого законодавства, ефективних механізмів реагування та активної участі у суспільному діалозі.