У Києві та європейських столицях наростає напруга на тлі крайнього терміну, встановленого Дональдом Трампом щодо 28-пунктового мирного плану для України. Пропозиція, ймовірно, розроблена з консультаціями з російськими посередниками, передбачає від України значних поступок, що суперечать ключовим українським «червоним лініям». Незважаючи на деякі аргументи «за», план викликає значний скепсис.
Основні вимоги Трампового плану включають передачу Росії частин території, скорочення чисельності армії, заборону розміщення НАТО, закріплення в Конституції відмови від вступу до Альянсу та відсутність реальних гарантій безпеки Заходу. Президент Зеленський назвав вибір катастрофічним, такий як «втрата гідності», або ризик втратити ключового союзника – США. Європа, зокрема голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, застерігає від надмірного ускладнення ситуації та можливих нових конфліктів.
Трамп надає суперечливі сигнали, що викликає скептицизм як у Вашингтоні, так і в європейських столицях. Деякі експерти, такі як Анатолій Лівен з Інституту Квінсі, вважають, що протягом кількох років угода, яка збереже «три чверті України незалежними та забезпечить шлях до ЄС», може бути «умовною перемогою». Однак інші, наприклад, колишня посолка США в Україні Бріджит Брінк, порівнюють пропозиції з політикою умиротворення Гітлера у 1938 році, а сенатор Роджер Вікер наголошує на «реальних проблемах» плану.
У Києві ситуація ускладнюється корупційними скандалами та погіршенням ситуації на фронті, зокрема, відступу Покровська. Водночас, США та Україна заявили про «вкрай продуктивні» переговори та обговорення «оновленого і доопрацьованого» мирного плану, а також обговорюється можливість візиту Зеленського до США. Водночас, США звинуватили Україну в зливі «негативних деталей» мирного плану, що ускладнює перспективи досягнення мирного врегулювання.
About the Author
