
Дональд Трамп, здавалося б, повернувся до стратегії, що не враховує інтереси України та Європи, у спробі знайти шлях до миру в конфлікті з Росією. Саміт на Алясці, який призвів до зміни позиції Трампа щодо вимог Путіна, став яскравою ілюстрацією його тактичного підходу.
Трамп відмовився від вимог про припинення вогню, виключивши з порядку денного питання нових санкцій проти покупців російської нафти. Він переніс тягар укладання угоди на Україну, незважаючи на те, що Путін вимагав повного контролю над Донецькою областю – втрата якої для Києва була б серйозною втратою оборонної лінії. З Білого дому просочилася інформація про обмінних поступок – нібито обіцянки припинення наступ.
Європейські лідери, як і раніше, висловлюють занепокоєння. Вони бачать в пропозиціях Трампа про «гарантії безпеки» не більше ніж декларації, не маючи жодних деталей. Для створення ефективних гарантій потрібна була б здатність України нарощувати військову та збройову промисловість, а також підтримка з боку США – надання розвідданих та повітряної підтримки.
Трамп запросив Зеленського на зустріч у Білому домі, намагаючись спростувати кремлівські наративи та з’ясувати реальні умови гарантій. Однак, його дії та риторика викликають занепокоєння: президент може спробувати нав’язати Україні ідеальне бачення Путіна, не враховуючи українські перестороги. Поразка України, як стверджують аналітики, матиме гучний відлуння і у його президентства.
Ключове питання залишається незмінним: якою ціною буде досягнуто миру. Україна готова йти на «прийнятні компроміси» щодо лінії фронту, але це не означає відмови від суверенітету та територіальної цілісності. Майбутнє мирної угоди в значній мірі залежить від здатності Трампа врахувати інтереси всіх сторін, зокрема, інтереси України та Європи. Успішне завершення конфлікту потребує, перш за все, чіткої та передбачуваної підтримки США.
Нагадується, що під час саміту на Алясці Путін вимагав виведення українських військ з Донбасу, а також поставив вимоги щодо статусу російської мови та легалізації анексії Криму.