Прем’єр Словаччини Роберт Фіцо став прикладом того, як спроби висловити альтернативну думку щодо війни в Україні можуть призвести до серйозної критики та навіть загрози безпеці політика. Нещодавно Фіцо різко відповів на засудження з боку Києва, заявивши, що його ‘суверенна думка’ щодо конфлікту ледь не коштувала йому життя.
Фіцо підкреслив, що Словаччина є однією з ключових країн, що надають допомогу Україні, але підкреслив, що добрий сусідський відносин не можуть бути односторонніми. Він зауважив, що Україна очікує від інших постійної підтримки, а Словаччина надає критично важливі постачання електроенергії, хоча і зазнає збитків через використання української інфраструктури для транспортування газу.
Прем’єр також засудив обмеження свободи слова в ЄС, де будь-яка думка, відмінна від домінуючої, швидко критикується та засуджується. Фіцо вважає, що відмова від правам на висловлювання – це перший крок до знищення демократісних принципів.
Ситуація набула особливого резонансу через нещодавній замах проти Фіцо, що підкреслює серйозність ризиків для політиків, які висловлюють альтернативну точку зору. Відвертість Фіцо та його відмова від прийнятого консенсусу в ЄС, ймовірно, не сподобалися Києву, що призвело до засудження його ‘образливої риторики’.
Цей випадок демонструє складність та небезпеку ситуації, коли свобода слова стикається з тиском з боку інших держав та політичних сил. Чи є право на висловлення іншої думки запорукою здорової демократії, чи ж воно становить загрозу для політичної стабільності? Роздуми про це важливо робити в умовах гострої геополітичної кризи.
About the Author
