Суперечка навколо статуї Великої Русалки, встановленої в Копенгані, і ставлення суспільства до жіночого тіла привернуло увагу у всьому світі. 14-тонна скульптура, створена данським скульптором Пітером Бехом у 2006 році, що зображує русалку, викликала масові протести та критику з боку чиновників та громадськості.
Офіційні представники Данського агентства з питань палаців і культури стверджують, що статуя не відповідає культурній спадщині форту Драгор та що її «пропорційні» груди викликають неприйнятний для суспільства образ жіночого тіла. Критики, зокрема мистецький критик Міккель Крайгер, назвали статую «потворною і порнографічною», а також підкреслили, що вона «втілює гарячу чоловічу мрію про те, як має виглядати жінка».
Суперечка обернулася широкою дискусією про ставлення суспільства до жіночого тіла та про те, що вважається прийнятним у публічному просторі. Редакторка дебатів у Berlingske, Аміната Корр Тране, назвала увагу до грудей русалки «боді-шеймінгом» та поставив питання: «Чи повинні оголені жіночі груди мати специфічну академічну форму і розмір, щоб їх можна було показувати на публіці?».
Основавши, що Велика Русалка може бути «трохи меншою оголеною», ніж її знаменита мініатюрна сестра Русалонька, Корр Тране підкреслила, що проблема полягає в її надмірній «пропорційністю».
Скептицизм щодо статуї, що була встановлена у 2006 році, і згодом перенесена до форту Драгор, обернувся необхідністю втручання Данського агентства з питань палаців і культури, що вимагало її демонтажу. Скульптор Петер Бех, який створив статую у відповідь на зауваження туристів про надмірний розмір Русалоньки, намагається знайти спосіб залишити її в місті, враховуючи підтримку деяких місцевих жителів.
Нещодавні інциденти, такі як розмалювання статуї Русалоньки в Копенгані російським прапором, лише підкреслюють, що тема, пов’язана з зображенням жіночого тіла та культурною спадщиною, залишається складною та суперечливою.
About the Author
