Рішення Великої панательної суду Європейського Союзу щодо критеріїв визначення «безпечних» країн викликало обурення у прем’єр-міністерки Італії Джорджиї Мелоні та поставило під сумнів ефективність ЄС у вирішенні питання міграції.
Суд встановив, що країни-члени ЄС можуть створювати національні списки безпечних країн за межами Європейського Союзу, але лише за умови повного обґрунтування цих оцінок публічними джерелами. Крім того, країна може вважатися «безпечною» для репатріації, лише якщо «все населення» захищене в усіх її регіонах.
Це рішення особливо резонансне для Італії, яка вже кілька років проводить жорстку політику щодо нелегальних мігрантів. У рамках так званої «албанської моделі», Італія уклала угоди про створення центрів утримання мігрантів в Албанії, хоч і зі значними труднощами – ці центри залишалися практично порожніми, оскільки італійські суди визнали протиріччя між указівками уряду Італії та положеннями ЄС.
Справа, що призвела до рішення суду, стосувалася двох бангладешців, врятованих в морі та утриманих в італійському центрі в Албанії. Вони оскаржували відмову у наданні притулку, стверджуючи, що Бангладеш не відповідає критеріям «безпечної» країни, зафіксованим у рішенні Італії.
Цікаво, що рішення суду ЄС підкреслює необхідність більш чітких та узгоджених правил у справі повернення нелегальних мігрантів, а також ставить під сумнів роль ЄС як єдиного органу, що визначає критерії безпеки для тих, хто шукає притулку. Більш того, це рішення може мати значний вплив на відносини між Італією та Албанією, а також на стратегію ЄС в цілому щодо міграції.
About the Author
