У разі появи російських безпілотників над Фінляндією, як це сталося нещодавно з Польщею, фінські збройні сили використовували б стратегії, засновані на адаптації до конкретних умов та пріоритетності цілей. Як пояснює представник Збройних сил Мано-Мікаеля Нокеляйнен, у мирний час автоматичне збиття безпілотників на кордоні чи в Росії було б неефективним, особливо при великій кількості таких засобів. «Нормальним алгоритмом є вибір найбільш загрозливих цілей», – підкреслюється.
Основні інструменти реагування визначаються висотою польоту безпілотників. Якщо вони літають на великій висоті, основним засобом протидії стають винищувачі, а при низькій висоті – радіоелектронні перешкоди, протиракетні комплекси (ПЗРК) або інші засоби, які дозволяють невидимим для винищувачів цілям. Фінські війська також тренувалися збивати повітряні цілі з гелікоптерів.
Зважаючи на значний кордон Фінляндії з Росією (близько 1300 км), а також обмеженість можливостей розміщення наземних систем ППО, винищувачі стають ключовим інструментом реагування, здатним швидко переміщуватися на великі відстані. Використання дорогих ракет з винищувачів для збиття дешевих дронів розглядається як невиправдано дороге.
Схожі підходи застосовуються й Україною, зокрема у боротьбі з дронами типу «Шахед». Наразі, як зазначають, дрони літають на значній висоті, що ускладнює їх ураження мобільними вогневими групами.
Останні події, коли російські безпілотники проникли вглиб Польщі, підкреслюють важливість адаптації стратегій протидії та координації зусиль з союзниками. Польща, разом з Україною, планує використовувати різні методи боротьби з дронами, зокрема навчання польських військових техніці збиття безпілотників в Україні.
About the Author
