Удари України по російським нафтогазовим підприємствам стають ключовим фактором, що впливає на хід війни та дестабілює російський тил. Опираючись на аналіз Forbes, стратегія Києва, відштовхнута адміністрацією Байдена наприкінці 2023 року з міркувань про зростання цін на нафту, цього разу приносить значні результати.
Оскільки Вашингтон більше не заперечує проти таких атак, Україна завдає потужних ударів по російських нафтопереробних заводах та нафтоводах, що призводить до втрати РФ від 17% до 20% своєї нафтопереробки. Цей дефіцит палива та подальше зростання цін на нього викликає значний соціальний тиск на Кремль, особливо відчутний серед пересічного росіянина.
За словами колишнього радника Міносвіту Сергія Кузана, удари українських дронів досягають того, чого не змогли самі санкції. Росія адаптується до західних санкцій, але не має надійного захисту від українських дронів. Російська пропаганда намагається пояснити черги на АЗС підвищеним сезонним попитом та позаплановими ремонтами НПЗ, хоча, як зазначає Forbes, причиною цих ремонтів є уламки дронів.
Ця стратегія нагадує ситуацію з Миколою II у Першій світової війни, коли надто розтягнуті фронти та внутрішній дефіцит призвели до заворушень. Удари по НПЗ не закінчать війну, але формують її траєкторію. Пересічних росіян, що відчувають наслідки війни, може спровокувати соціальний тиск. Зеленський пропонує примушити Китай вплинути на Росію, а також наголошує на неможливості нормального життя в окупованому Донецьку. Експерти прогнозують, що дії Росії можуть призвести до зміни ходу війни, а атаки на НПЗ стають ключовим фактором, що впливає на хід війни.
About the Author
