
Удари України по російській нафтовій інфраструктурі стали ключовою складовою стратегії, яка, як вважають експерти, може значно вплинути на хід війни та умови переговорів з Росією. Систематичні атаки дронами на нафтопереробні заводи призвели до виведення з ладу від 15 до 20% російського паливно-зварювального виробництва, спричинивши дефіцит, обмеження на експорт та черги на заправках.
Експерти та військові аналітики вважають, що ця тактика, активно просувана головою української розвідки Кирилом Будановим, віддзеркалює стратегію, яку використовував у Другій світовій війні – цілеспрямова діяльність на оперативному рівні для підриву ворожої логістики. Зеленський неодноразово підкреслював, що Україна не може виграти суто тактично на фронті, але контроль на оперативному рівні – запорука перемоги у війні загалом.
Ситуацію погіршує продовження Росією заборони на експорт бензину до вересня, що є прямим наслідком втрат виробничих потужностей. Згідно з оцінками Хомаюна Фалакшахі, голова аналізу сирої нафти в Kpler, ситуація може погіршитися у вересні, коли більшість заводів підуть на техобслуговування. Економічний тиск, як вважають аналітики, може змусити Росію до припинення вогню.
У відповідь на ці дії ЄС готує 19-й пакет санкцій, в якому, можливо, буде скопійована стратегія США щодо тарифів, що ще сильніше вдарить по російській економіці. Наслідки ударів по НПЗ вже відчутні: ціни на нафту Brent та WTI зросли, а українські удари зафіксували зупинку енергетичних об’єктів, що забезпечували щонайменше 17% російських нафтопереробних потужностей. Експерти прогнозують, що при продовженні цих атак до середини осені, економічні проблеми в Росії можуть стимулювати переговори про мир.
Ціна нафти марки Brent зросла на 37 центів, або 0,54%, до 68,52 долара за барель, а ціна нафти марки WTI – на 1,01 долар, або 1,58%, до 65,02 долара за барель.