У середніми, 12 серпня, Швейцарія оголосила про значне розширення списку санкцій проти Росії, очолюване обмеженнями на російський транспортний флот та військову промисловість. Нові заходи, запроваджені Федеральним департаментом економіки, освіти та досліджень (EAER), включають заморожування активів та заборону на в’їзд та транзит для 14 фізичних осіб та 41 організації.
Ключовим нововведенням є комплексний тиск на російський «тіньовий флот». Згідно з інформацією EAER, у список обмежень включено 105 суден третьої країни, переважно танкери, які обходять обмеження на ціну російської сирої нафти та нафтопродуктів. Це спрямовано на припинення обходу санкцій та унеможливлення подальшого фінансування військової діяльності.
Також, згідно з новими правилами, на російські компанії, що займаються постачанням військово-промислового комплексу, включно з тими, які базуються в третіх країнах, поширюються ще більш суворі обмеження. Це відображає стратегічне прагнення Швейцарії перешкодити Росії у постачанні критично важливого обладнання для військової промисловості.
Поряд із цим, EAER підтвердило зниження верхньої межі ціни на російську нафту до $47,6 за барель, хоча цей захід набуває чинності лише 3 вересня. Також, розширено перелік суб’єктів, що підпадають під обмеження експортного контролю, зокрема щодо безпілотних літальних апаратів, які, ймовірно, використовуються для підтримки бойових дій.
Окрім посилення тиску на транспортний сектор та військову промисловість, Швейцарія продовжила застосування санкцій щодо Молдови та Білорусі. У контексті Молдови, обмеження поширюються на осіб та організації, залучені до російських зусиль щодо впливу на референдум щодо членства Молдови в ЄС та президентські вибори 2024 року. А в білорусі, вісім компаній оборонної промисловості потрапили під обмеження, що свідчить про рішучість Швейцарії підтримувати санкційний тиск на режим Лукашенка.
Розширення санкцій Швейцарії відповідає загальній тенденціївропейських країн та США щодо посилення економічного тиску на Росію, спрямованого на дестабілізацію її економіки та унеможливлення подальшої підтримки військових дій.