Світова політика переживає трансформацію, і штучний інтелект (ШІ) швидко впроваджується у повсякденну роботу політиків. Нещодавно шведський прем’єр-міністр Ульф Крістерссон викликав хвилю дискусій, зізнавшись, що регулярно використовує інструменти ШІ, зокрема ChatGPT та французький сервіс LeChat, для отримання сторонніх думок та оцінки рішень. Він визнав, що його колеги також використовують ШІ.
Ця ситуація не залишила байдужими експертів. Популярна шведська газета Aftonbladet навіть звинила Крістерссона в «психозі олігархів щодо штучного інтелекту», підкреслюючи потенційну небезпеку, пов’язану з надмірним впливом технологій на політичний процес.
Речник прем’єр-міністра Швеції Том Самуельссон спробував заспокоїти громадську думку, запевняючи, що Крістерссон використовує ШІ з обережністю, оминаючи інформацію, що може поставити під загрозу національну безпеку. Він наголосив, що ШІ використовується радше для отримання приблизних оцінок.
Ситуація з використанням ШІ політиками викликала широкий резонанс, зокрема, через застереження президента Латвії Едгардаса Рінкевича, який вважає ШІ небезпечним інструментом, що може бути використаний для втручання у виборчі процеси. Обговорення щодо ролі ШІ в політиці триває, піднімаючи важливі питання про потенційні ризики та можливості, а також необхідність розробки відповідних регуляторних механізмів.
About the Author
