Використання інструментів штучного інтелекту у політиці викликає все більшу дискусію та занепокоєння. Нещодавно прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон зізнався, що регулярно використовує ChatGPT та французький сервіс LeChat у своїй роботі, а також заохочує колег до цього. Ця інформація викликала хвилю критики, особливо з боку експертів у галузі технологій, які застерігають про потенційну небезпеку впливу ШІ на прийняття рішень.
Популярна шведська газета Aftonbladet навіть звинила Крістерссона в “психозі олігархів щодо штучного інтелекту”, підкреслюючи, що його використання ШІ може призвести до необґрунтованих рішень. Хоча речник прем’єра Том Самуельссон запевнив, що Крістерссон використовує ШІ з обережністю, зокрема, щоб отримати “приблизну оцінку”, все ж зберігається занепокоєння щодо можливості, що ШІ може впливати на політичні стратегії та процеси.
Схожі застереження висловив президент Латвії Едгардьс Рінкевичс, який назвав штучний інтелект небезпечним інструментом, що може бути використаний для втручання у виборчі процеси. Розмови про потенційну небезпеку ШІ у політиці набирають обертів, акцентуючи увагу на необхідності розвитку етичних та регуляторних норм для використання цих технологій, особливо в сфері демократичного управління та забезпечення свободи вибору.
About the Author
