Конституційний суд Німеччини нещодавно поставив під сумнів широке використання вірусів-троянів правоохоронними органами, визначивши, що їх застосування допустиме лише у випадку особливо серйозних злочинів, зокрема, коли за них загрожує суворе покарання – від 10 років позбавлення волі. Про це повідомляє Spiegel, з посиланням на “Європейську правду”.
Федеральний конституційний суд у Карлсруе постановив, що стеження за особами через їхні телекомунікаційні ресурси з метою проведення слідчих дій є надмірним втручанням у приватне життя, за винятком випадків, що стосуються тяжких злочинів. У справі, пов’язаній з розслідуванням справи Pegasus, судді наголосили на потенційних ризиках зловживання владою та необхідності обмеження сфери застосування шпигунського програмного забезпечення.
Історично, з 2017 року кримінальне законодавство Німеччини дозволяло правоохоронним органам використовувати спеціальне програмне забезпечення для зараження комп’ютерів та смартфонів підозрюваних. Це викликало протести правозахисних організацій, які застерігали про можливість зловживань та неконтрольованого стеження.
Судді Карлсруе не знайшли обґрунтованості скаргам щодо повноважень поліції, ґрунтуючись на тому, що закон чітко визначає використання агресивних шпигунських програм лише для розслідування злочинів, які передбачають суворі покарання. Однак, суд визнав, що положення кодексу про кримінальні процедури сформульовано надмірно широко, та застерігає від використання масштабного нагляду у випадках, коли йдеться про “простіші” злочини.
На практиці, німецькі правоохоронці рідко застосовують шпигунське програмне забезпечення у своїх слідчих діях, частково через технічну складність та ризики, пов’язані з цим. Водночас, нещодавні події – зокрема, затримання підозрюваних у змові для насильницького повалення уряду – підкреслюють важливість постійного контролю за діяльністю правоохоронних органів та впровадження ефективних механізмів захисту прав та свобод громадян.
About the Author
