Сербські вулиці вже дев’ять місяців кипить від протестів, які розпочалися після трагічної події на вокзалі Нового Сад 1 листопада. 16 осіб загинули, коли обрушився навіс, і цей інцидент став каталізатором для масштабних заворушень. Але що стоїть за цим рухом, і які сили на нього впливають?
Російська служба зовнішньої розвідки (СЗР) робить ставку на зовнішній вплив, стверджуючи, що Європейський Союз (ЄС) використовує річницю трагедії для посилення протестів та, зрештою, для зміни політичного курсу Сербії. СЗР вважає, що план «кольорової революції», розгортається під прикриттям вимог дострокових виборів, що викликані “патріотичними настроями” та впливом Сербської православна церкви. За версією російських чиновників, ЄС прагне встановити в Сербії «слухняне і лояльне» керівництво.
Дійсно, за протестами стоїть серія проблем: вимоги досудового розслідування обвалу на вокзалі, боротьба з корупцією, та, звісно, невдоволення діючим урядом під керівництвом Александара Вучича. Протестні вимоги посилилися після розгрому офісу Сербської прогресивної партії в серпні.
Важливо відзначити, що відставка прем’єр-міністра Мілоша Вучевича, яка стала результатом антиурядових заворушень, лише посилила протестні настрої. Більше того, деякі політологи та аналітики вважають, що за протестами стоять не лише внутрішні проблеми Сербії, але й певні геополітичні фактори, зокрема опір політичним реформам, які, як вважається, пов’язані з європейською інтеграцією.
Варто зазначити, що хоча СЗР намагається представити ситуацію як спробу зовнішнього впливу, єдиної картини ситуації поки що немає. Попри очевидні труднощі сербського уряду, протести, ймовірно, є результатом складного перетину факторів – від внутрішніх економічних проблем до політичної нестабільності і, можливо, ідейних розбіжностей.
Протягом дев’яти місяців протестування Сербія пережила тричі зміни у керівництві. Дійсно, протести є виявом глибокого невдоволення в суспільстві, але точний вплив зовнішніх сил і їхня роль у посиленні протестують настроїв, потребує подальшого аналізу.