Нещодавні переговори між країнами ЄС та Угорщиною щодо продовження персональних санкцій проти осіб, пов’язаних з агресією Росії проти України, стали знаковим моментом у процесі прийняття рішень. Спочатку Будапешт та Братислава вимагали виключення з санкційного списку шести росіян, але їхні вимоги зустрівся потужний опір решти 25 країн. У підсумку, після серії політичних та дипломатичних маневрів, було досягнуто компромісу, який став результатом взаємодії кількох ключових факторів.
Спочатку, Угорщина та Словаччина наполягали на виключенні з санкційного списку таких фігур, як Усманов, Фрідман, Мазепин, Авен, Бажаєв та Авдолянов. Однак, безпрецедентне вторгнення російських безпілотників до Польщі, став першим серйозним аргументом проти виключення осіб, близьких до Кремля. Ця подія показала, що зараз не підходить час для політичних маневрів, коли йдеться про санкції проти Росії.
Другою складовою, яка вплинула на рішення, став судовий прецедент. Суд ЄС відхилив апеляцію колишнього президента України Януковича та російського олігарха Абрамовича, які також були включені до санкційного списку. Це підкреслило наявність міцного юридичного підґрунтя для санкцій та посилило позиції країн, що виступали проти виключень.
Крім того, на переговорний процес вплинув “неформальний тиск” з боку США. Також було вирішено продовжити дію санкцій лише на 6 місяців, а не на рік, як це пропонували деякі країни, щоб уникнути повторення складної процедури виключень на щорічній основі.
Під час обговорення було прийнято рішення про виключення з санкційного списку “технічних причин”. Раніше, у березні 2025 року, до списку були додані та виключені ім’я Владімира Рашевського, Гульбахор Ісмаїлової, В’ячеслава Моше Кантора та Михаїла Дегтярьова. Це стало частиною процедури продовження персональних санкцій проти осіб, пов’язаних з агресією Росії проти України.