Переговори щодо України, які розпочалися в Женеві, характеризуються значною складністю. Незважаючи на загальну невизначеність, останні події дозволяють виділити ключові тенденції та перешкоди на шляху до можливої угоди. Після консультацій у Парижі українська сторона отримала переконання, що американські переговорники, Стів Віткофф і Джаред Кушнер, почали враховувати інтереси Києва.Намітилися обриси двосторонньої угоди з безпеки, яка виявилася більш серйозною, ніж передбачалося раніше. Однак, за інформацією The Economist, в українській делегації утворилися два протилежні табори.Перша група, очолювана головою ОП Кириллю Будановим, виступає за якнайшвидшу угоду під егідою США, враховуючи побоювання щодо втрати «вікна можливостей».Друга група, ймовірно пов’язана з екс-головою Офісу президента Андрієм Єрмаком, ставиться до швидкої угоди зі скепсизом.Вибір між швидким миром і очікуванням більш вигідних умов залишається вкрай ризикованим. Прихильники очікування сподіваються на посилення позицій України за рахунок реформ і ослаблення економіки РФ. Однак Україна вже перебуває в глибокій кризі, стикаючись з дефіцитом кадрів на фронті та перебоями з електропостачанням.Територіальні суперечки та гарантії безпекиОсновним питанням залишається питання територій та суверенітету. Для України критично важливі гарантії безпеки та перспектива членства в ЄС, в той час як Росія наполягає на відході українських сил з укріплених позицій в Донбасі.Обговорюється компромісний варіант, ініційований США: створення демілітаризованої «вільної економічної зони» під егідою колишніх членів «Ради миру».Однак така модель може суперечити американському законодавству, якщо вона спричинить визнання російської окупації.Трамп попередив про активну участь Києва у майбутніх переговорах. Також обговорюється роль «Орешника» та його можливий зв’язок з переговорним процесом.
About the Author
