Російські гібридні атаки, що складно визначити за їхнім походженням, посилюють невизначеність та загрози для європейських країн, особливо для країн НАТО. Від збоїв у аеропортах до кібератак та провокацій у повітряному просторі, дії Москви розраховані на створення відчуття безпорадності та загрози, що впливає на суспільні настрої та потребує рішучої реакції.
Останні тижні Європа зіткнулася з низкою інцидентів, включаючи: більше 20 безпілотників, нібито спрямованих до Польщі; 12-хвилинне порушення естонського повітряного простору; хакерські атаки на аеропорти та інфраструктуру в кількох країнах; російське військове судно з вимкненими транспондерами біля Данії. Жоден із цих випадків не має офіційно підтвердженого винуватця.
Стратегія Росії полягає в тому, щоб посіяти сумніви й недовіру, змусити громадян відчувати себе беззахисними. Це ускладнює ситуацію, оскільки потребує швидкої та ефективної відповіді.
Европейські країни реагують на ці загрози, посилюючи оборону та вживаючи заходів для захисту критичної інфраструктури. Данія, яка активно підтримує Україну, передає Києву F-16, допомагає з виробництвом дронів і готує нові системи протиракетного захисту. Британія та Польща вже зафіксували випадки російських диверсійних атак — від підпалів складів до вербування злочинців для саботажу.
Однак, ситуація створює дилему: витрачати мільйони щомісяця на оборону чи ризикувати безпекою. Загроза дешевих дронів надзвичайно висока, і їх виведення вимагає значних ресурсів.
Ці гібридні атаки мають на меті вплинути на суспільні настрої, створити відчуття ціни, яку вони повинні заплатити за підтримку України. Реагуючи на цю загрозу, країни НАТО посилюють оборону, готуючись до можливих сценаріїв.
About the Author
