Російські безпілотники стають все більш поширеною зброєю в російських атаках на Україну, створюючи серйозний виклик для оборони країни та для всієї системи НАТО. У відповідь на це політики та військові наголошують на необхідності рішучих дій та перерозподілу зусиль для ефективної протидії.
Останні події, зокрема, коли російські безпілотники 19 разів порушили повітряний простір Польщі, підкреслили вразливість повітряного простору країн НАТО до російських атак. Томас Рьовекамп, голова комітету Бундестагу з питань оборони, закликає до більш активної позиції та розглядає використання безпілотників як серйозну загрозу, що потребує значного збільшення протиповітряної оборони.
Рьовекамп вважає, що ключовим є не лише збиття безпілотників у повітрі, але й утилізація їхніх виробничих потужностей та пускових установок на території Росії. Він наголошує на важливості координації дій всередині НАТО та на правоті України у пошуку спосібів захисту свого повітряного простору.
Президент Зеленський неодноразово закликав до створення безпольотної зони над Україною, але країни НАТО, такі як Німеччина та США, відмовляються від цієї ідеї, вважаючи, що це може призвести до безпосереднього залучення до війни.
Водночас, Україна намагається зосередитися на скоординованому захисті свого повітряного простору, використовуючи наявні ресурси та звертаючись до партнерів з проханням про додаткову підтримку, зокрема, в оснащенні засобами протиповітряної оборони та утилізації джерел безпілотних атак.
Ситуація вимагає від НАТО та її союзників не лише технічної підтримки, але й чіткої стратегії та координації дій для ефективного протистояння російській тактиці використання безпілотних літальних апаратів.
About the Author
