Протягом останніх місяців дискусія про використання заморожених російських активів для підтримки України набуває все більшої уваги. Нещодавно міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс висловив скептицизм щодо загальної позиції Європейського Союзу щодо цієї ідеї, проте наголосив на необхідності перегляду стратегії.
Будріс зауважив, що, незважаючи на пропозиції Литви щодо використання активів РФ як позики для України або перерахування їх до фонду ЄС, країни ЄС залишаються обережними. Він визнав, що існує серйозний скептицизм щодо використання заморожених коштів, хоча й підкреслив, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну є фундаментальним порушенням міжнародного права, яке потребує рішучого відповідного ходу.
Важливо відзначити, що деякі країни ЄС, зокрема Швеція та Британія, вже почали використовувати доходи від заморожених російських активів для надання Україні фінансової допомоги. Британія, наприклад, виділила понад 1,3 мільярда доларів, а Швеція – підтримує ініціативи, спрямовані на використання цих коштів.
Однак, загалом європейські країни обережно ставляться до цієї ідеї, висловлюючи занепокоєння щодо потенційних правових та економічних наслідків, пов’язаних з конфіскацією майна, що належить Росії. Продовжується активна дискусія щодо того, як забезпечити максимально ефективне використання цих ресурсів для підтримки України та досягнення стратегічних цілей.
Нещодавні коментарі Будріса вказують на необхідність більш активного лобіювання та пошуку компромісних рішень, оскільки перспективи швидкого та широкого схвалення ідеї використання заморожених російських активів залишаються невизначеними.