Російські війська здійснили масштабну повітряну атаку на Україну, посиливши напругу та викликавши серйозні занепокоєння на міжнародному рівні. У ніч на 10 вересня ворожі дрони залетіли у повітряний простір Польщі, що, в свою чергу, спровокувало реакцію НАТО. Станом на зараз, 19 російських дронів було зафіксовано, 4 з яких було збито.
Останні події, зокрема й атака на Польщу, є частиною більш широкої стратегії Володимира Путіна, спрямованої на зміну наративу та посилення тиску на союзників України. Диктатор намагається сформулювати умови для завершення війни на своїх умовах, підкреслюючи так звану «військову перевагу» та вимагаючи прийняття будь-яких пропозицій щодо миру.
Путін активно використовує зустрічі з лідерами інших країн, зокрема з Дональдом Трампом, для просування своєї позиції. Його заяви звідкись з Пекіна та Владивостока – це спроба продемонструвати, що він є ключовою фігурою в переговорах і що світ має чекати на його наступний крок. Його мета – змусити Захід піти на поступки, погоджуючись на обмеження суверенітету України в обмін на «гарантії безпеки».
Особливу увагу привертає ситуація з Польщею, де втручання російських дронів викликало серйозні питання щодо обороноздатності НАТО та ефективності протиповітряної оборони. Україна, зі свого боку, пропонує допомогу в збитті дронів, спираючись на свій досвід та навчальні програми. Заявлено про ймовірне залучення іранських дронів «Шахеди» до атаки.
Аналіз ситуації показує, що Путін не лише намагається дестабілізувати ситуацію в Україні, але й маніпулювати світоглядом Заходу, просуваючи свою власну версію подій і стратегії. Розуміння цього маневру – ключовий фактор у розробці ефективної протидії російській агресії.
About the Author
