Нещодавні події під час велогонки Vuelta a Espana, коли протести пропалестинських груп призвели до зупинки гонки та скасування церемонії нагородження, викликали хвилю обурення у міжнародному спортивному світі. Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен висловила свою критику щодо цього випадку, особливо на фоні підтримки подібних акцій іспанським колегами.
Фредеріксен наголосила на тому, що спортивні змагання повинні бути захищені від зовнішніх впливів та політичних конфліктів. Вона згадала про своє дитяче захоплення велоспортом та про те, як важливим для неї є чесна гра, без перешкод та залякуючих дій. Підкресливши, що демонстранти не мають відношення до спортивних ігор.
Критика прем’єр-міністерки резонує з питаннями впливу політичної діяльності на проведення ігор та спортивних змагань. Протести можуть не лише зірвати ходи гонки, але й підірвати довіру до спорту та його цінностей. Виникає питання про межі висловлювання протесту та можливість захищати спортивні змагання від політичного втручання. Чи є демократичне право на протест вагомим аргументом для припинення спортивних змагань, чи повинні спортивні інституції мати право на захист свого статусу та чесності?