Деякі з найбільш проблемних питань, що стосуються ядерної енергетики в Німеччині, залишаються актуальними. Плани транспортування високоактивних радіоактивних відходів до міста Ахаус викликають занепокоєння та протести з боку антиядерних груп, таких як BUND. Основні аргументи критиків полягають у юридичній невизначеності процесу отримання дозволів, ризиках для безпеки та відсутності остаточного рішення щодо зберігання відходів з дослідницького реактора в Юліху.
Офіційні представники землі Північний Рейн-Вестфалія та федерального уряду, зокрема, соціал-демократи (СДПН), намагаються виправдати плани, посилаючись на необхідність тимчасового зберігання відходів до створення постійного сховища. Проте, критики стверджують, що сховище в Ахаусі, яке вже є одним із найстаріших в Німеччині з «найтоншими стінами», не відповідає сучасним вимогам безпеки та не вирішує фундаментальну проблему – відсутності довгострокового плану для збору та зберігання ядерних відходів.
Критики підкреслюють, що проект транспортування відходів, який може тривати від чотирьох до восьми років через зруйновані автостради, є не лише технічно складним, але й економічно невиправданим, оскільки не вирішує ключове питання – утилізації ядерних відходів. За даними опитувань, значна частина населення Німеччини не вважає, що країна достатньою мірою покладається на поновлювані джерела енергії, що підкреслює необхідність стратегічного підходу до ядерної енергетики та пошуку довгострокових рішень у сфері зберігання та утилізації ядерних відходів.
Ці дискусії наголошують на критичній необхідності для Німеччини розробити та впровадити надійний та довгостроковий план утилізації ядерних відходів, враховуючи не лише технічні, але й екологічні та соціальні аспекти. Це також стосується питання про те, чи варто продовжувати використання атомної енергетики, враховуючи дедалі більшу залежність від відновлюваних джерел енергії та постійні ризики, пов’язані з ядерними відходами.