Конституційний суд Німеччини надав ще один важливий аргумент у захисті прав на приватне життя, суттєво обмеживши можливості поліції щодо використання шпигунського програмного забезпечення. Суд постановив, що зараження комп’ютерів та смартфонів підозрюваних спеціальним програмним забезпеченням, що дозволяє здійснювати стеження, допустиме лише у випадках, пов’язаних з найбільш серйозними злочинами, що передбачають суворі покарання.
Рішення, повідомляє Spiegel, підкреслює важливість балансу між правоохоронною діяльністю та захистом прав громадян. Хоча німецьке кримінальне законодавство з 2017 року дозволяло поліції використовувати програмне забезпечення для стеження, правозахисники постійно оскаржували ці положення. Судді у Карлсруе зрештою визнали, що дозвіл на використання «агресивних шпигунських програм» є надмірно широким, якщо це не стосується розслідування злочинів, які мають особливо серйозний характер, наприклад, злочинів за скоєння яких загрожує від 10 років позбавлення волі.
Суд наголосив, що масштабний нагляд, що передбачає стеження за широким колом осіб, недопустимий у випадках, коли йдеться про «простіші» злочини. Незважаючи на це, практика використання таких програм у німецьких правоохоронних органах залишається рідкістю, частково через технічні труднощі та обмежені ресурси.
Нещодавні події також демонструють гостру загрозу екстремізму. 7 серпня стало відомо про затримання трьох підозрюваних членів групи «рейхсбюргерів», які підозрюються у змові з метою насильницького повалення уряду. Особлива увага приділяється Генріху XIII князю Ройс, нащадку давнього німецького дворянського роду, якого вважають лідером заколотників.
About the Author
