У ніч з вівторка на середу, 3 вересня, два безпілотники ввійшли у повітряний простір Польщі – їх не збивали, бо вони не становили небезпеки. Про це повідомив на пресконференції у четвер, 4 вересня, польський генерал Мацей Кліш, оперативний командувач Збройних сил, цитує Reuters, пише “Європейська правда”.
Кліш заявив, що у ніч проти 3 вересня Польща зафіксувала два порушення свого повітряного простору. “Ці два порушення перебували під повним контролем національних сил і підрозділів, задіяних у системі державної оборони”, – сказав він.
Генерал Веслав Кукула, начальник Генерального штабу, заявив, що безпілотники залишили повітряний простір Польщі, не завдавши жодної шкоди. Польська армія не надала детальної інформації про те, де саме безпілотники вторглися в повітряний простір Польщі.
Важливо відзначити, що у ніч проти 3 вересня Росія вдарила по українських регіонах 502 безпілотниками, а також 24 ракетами повітряного та морського базування. Також нагадаємо, що вранці 20 серпня стало відомо, що на кукурудзяне поле в селі Осини Люблінського воєводства Польщі впав невідомий предмет, який потім вибухнув.
Польська влада вважає, що повітряний простір країни з “дуже високою” ймовірністю порушив російський дрон “Гербера” з китайським двигуном. Міністерство закордонних справ Польщі передало посольству Росії ноту протесту у звʼязку з падінням російського дрона.
Аналіз події виявляє кілька ключових аспектів. По-перше, сам факт входу безпілотників у повітряний простір Польщі, навіть якщо вони не завдали шкоди, є серйозним порушенням та сигналом про потенційну загрозу. По-друге, атака з використанням безпілотників є відносно недорогою та складно відстежуваною, що робить її ефективним засобом для розвідки та, можливо, навіть для завдання невеликих ушкоджень. По-треєму, події частково перегукуються з інцидентом з падінням невідомого об’єкту, що підтверджує загрозу застосування не тільки безпілотників, але й інших видів зброї. Необхідно враховувати, що подібні дії можуть бути спрямовані на дестабілізацію ситуації, створення атмосфери тривоги та посилення тиску на Україну та її союзників. Подальший аналіз цієї ситуації вимагає оцінки мотивів Росії та розробки стратегій для підвищення стійкості повітряного простору Польщі та інших країн Східної Європи.
About the Author
